1. Який має гострий кінець або лезо; загострений, гострий.
2. *перен.* Який досяг високого ступеня вияву, напруження; загострений (про увагу, зір, слух, почуття тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Який має гострий кінець або лезо; загострений, гострий.
2. *перен.* Який досяг високого ступеня вияву, напруження; загострений (про увагу, зір, слух, почуття тощо).
Приклад 1:
Йому пропонував Охріменко нагострений держак своєїа.алюмінієвої ложки, але Ляшенко відмовився, бо коли побачить наглядач, то ложці не буде нічого, а камеру буде покарано за такий держак тяжко, а за скіпочку не буде нічого. Після віднімання й додавання почалась процедура розподілу.
— Невідомий автор, “Ivan Sad Getsymanskyy”
Приклад 2:
Старi слова говорить Гудзь, а вони крають сьогоднi, як нагострений нiж, наче бiльма з очей стинають. На хвилину очi пробили мури гуральнi, стiни панського двору i дивляться вглиб, по-новому.
— Невідомий автор, ” Mikhailo Mikhailovich Kotsiubin”