назнати

НАЗНА́ТИ, дієсл., докон. (недок. назначати). 1. Визначити, встановити що-небудь (термін, місце, ціну тощо) заздалегідь, домовившись або розпорядившись. Назнати день зустрічі.

2. Призначити кого-небудь на посаду, на якусь роботу чи для виконання певного обов’язку. Назнати головою комісії.

3. діал. Дізнатися, довідатися про щось. Назнати правду.

Приклади вживання

Приклад 1:
Уже таким тебе зродила , аби назнати, що то є — тюрма. А, може, й шляху кращого нема, аби себе об зорі обкарнати, коли між вами — ґрати, ґрати, ґрати, і вічність — за замками сімома.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”

Частина мови: дієслово () |