**НАЖИ́ВЛЮВАТИ**, юю, юєш, недок., **НАЖИВИ́ТИ**, живлю, живиш; мн. наживля́ть; док., перех.
1. Прикріплювати наживку (на гачок, у пастку тощо); насаджувати принаду. *Образно.* Він наживляв на гачок своєї пам’яті кожну дрібницю.
2. спец. З’єднувати, скріплювати що-небудь тимчасово, попередньо (наприклад, деталі перед зварюванням, зшиванням). Наживлювати деталі перед остаточним зварюванням.