Древослів

Словник Української Мови

нажитий

[nɑʒɪtɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. Дієприкметник пасивного стану минулого часу до дієслова «нажити»; якого нажили, здобули працею, стараннями або нечесним шляхом (перев. про майно, статки).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. нажитий, р. нажитого, д. нажитому, з. нажитого, о. нажитим, м. нажитім

Більше записів