1. Дієприкметник пасивного стану минулого часу до дієслова «нажити»; якого нажили, здобули працею, стараннями або нечесним шляхом (перев. про майно, статки).
нажитий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови