Значення
-
НАЖИ́Н, у, чол. 1. Кількість зібраного збіжжя, сіна тощо; урожай, намолот. Високий нажин пшениці цьогоріч потішив хліборобів.
-
заст. Те саме, що нажива́. Заробіток, прибуток, зиск. Невеликий з того нажин мав купець.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нажин, р. нажину, д. нажинові, з. нажин, о. нажином, м. нажині, к. нажине