1. Услід кому-, чому-небудь, навздогін, навздогінці. Кинути камінь наздогін.
наздогін
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Лоначевська миттю побігла наздогін йому. — Та куди бо ви?
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прислівник () |
Словник Української Мови
Буква
1. Услід кому-, чому-небудь, навздогін, навздогінці. Кинути камінь наздогін.
Приклад 1:
Лоначевська миттю побігла наздогін йому. — Та куди бо ви?
— Тютюнник Григорій, “Вир”