Прислівник.
1. Те саме, що навздогін; намагаючись наздогнати, слідкуючи за ким-, чим-небудь, що віддаляється.
2. Услід кому-небудь (про слова, вигуки, погляди тощо).
навздогінці
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— промовила Марта йому навздогінці. Воздвиженський вийшов до гостей, як опарений.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: прислівник () |