назбіч

[nɑzbit͡ʃ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Прислівник, що означає розташування або напрямок збоку, осторонь від когось, чогось; убік, набік.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. назбіч, р. назбіча, д. назбічеві, з. назбіча, о. назбічем, м. назбічеві, к. назбічу

Більше записів