НАЗАРЕ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. назаре́єць, йця, ч.; назаре́йка, и, ж.).
1. рел. Назва юдейської секти, яка, за Біблією, давала обітницю не стригти волосся, не пити вина та не торкатися мертвих; назореї.
2. іст. Первісна назва юдеохристиянської секти, яка визнавала Ісуса Христа Месією, але дотримувалася юдейських законів; назореї.
3. мист. Назва групи німецьких художників-романтиків початку XIX століття (представників «Союзу святого Луки»), які наслідували стиль італійського живопису доби Відродження та середньовічного німецького мистецтва.