Значення
-
НАЗАР, іменник чоловічого роду, власна назва.
-
1. Чоловіче ім’я; походить від давньоєврейського імені Назар (נָזִיר), що означає «присвячений Богові», «той, хто дав обітницю». В українській традиції вживається як повне ім’я, а також як пестлива форма (Назарко, Назарик).
-
2. Рідко, заст. Те саме, що на́зір; нагляд, догляд, пильнування. Уживається переважно в діалектному мовленні або в історичних текстах (напр., «тримати під назаром»).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. назар, р. назар, д. назар, з. назар, о. назар, м. назар, к. назар
Походження слова (Етимологія)
Чоловіче ім’я Назар походить від давньоєврейського імені Назар, що означає «він присвятив себе Богові». Воно прийшло в українську мову через грецьку (Nazarios) та латинську (Nazarius) мови, а також через церковнослов’янське посередництво. Це ім’я має аналоги в інших слов’янських мовах, наприклад, у болгарській (Назри) та давньоруській (Назрии).