назадник

НАЗА́ДНИК, -а, чол.

1. Частина взуття (перев. чобота, туфлі), що охоплює п’ятку ззаду; задник.

2. спец. Деталь у конструкції деяких механізмів, пристроїв або спорядження, яка обмежує рух частини назад або забезпечує фіксацію в крайньому задньому положенні.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |