1. Вищий ступінь порівняння до прикметника «простий»; який не має складників, елементів; елементарний, не ускладнений; який не потребує значних зусиль для розуміння, виконання або використання; найлегший, найдоступніший.
найпростіше
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Найпростіше це висловити так: буття позбувається свого віковічного драматизму (…). Люди цілком задоволені тим, як вони живуть.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: прикментик () |