1. Який є першим за часом, порядком або значенням серед інших; найголовніший, основний.
найперше
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Найперше в отроцтві — на Лєрмонтові, його Мцирі, Демоні, «Парусі» — «А он, мятежный, просит бури…». Пріоритет «мятежности» і нескорености на все життя залишився визначальним — з дорослішанням я йому не зрадила, він лише уточнював свій зміст.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Приклад 2:
Якби тему мого невеличкого вик ладу трохи белетризувати, то вона могла би прозвучати як «Злет і падіння пана Ph», де під паном Ph слід розуміти добре відомий більшості з вас предмет, котрий своєю зовнішністю у найкращі свої хвилини нагадує палицю, жезл, стовбур, промінь, век тор, напрям,спис, нерозкри- тий ранковий тюльпан, раке- ту-носій, але найперше — кий, себто дрючок, а в гірші хвилини є чимось достоту жалюгідним, як, наприклад, підбитий птах. Повне його ім’я Фалос, і в пантеонах май же всіх цивілізацій минуло го він належить до найшано- ваніших ідолів.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: прикментик () |