Древослів

Словник Української Мови

найменований

[nɑjmɛnoʋɑnɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. Який має назву, ім’я; названий, іменований.

  2. спец. Який має певне найменування, позначений назвою (про предмет, особу, явище тощо); визначений, зазначений.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. найменований, р. найменованого, д. найменованому, з. найменованого, о. найменованим, м. найменованім

Більше записів