1. Погоджуватися на виконання якоїсь роботи за плату, ставати найманим працівником; укладати угоду про тимчасову роботу.
2. Давати себе в оренду, у найми (про робочу худобу, транспортні засоби тощо).
найматися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Продав хату, взяв собі від війта синю книжку службову та й має йти десь найматися, служби собі шукати. Сидить отам п’яний та й рахує, аби село чуло, кому продав поле, кому город, а кому хату.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Тим часом по селу пiшла чутка про те, як Роман ходив найматися в прикажчики i як управитель давав йому писати. Парубки i дiвчата на вулицi почали глузувати з Романа, звiсно, не в вiчi, бо вiн на вулицю не ходив.
— Невідомий автор, “Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich”
Приклад 3:
Пiти зранку ж найматися, стати на точку? Хто ж її там вiзьме, босу й простоволосу, ще й безпашпортну?
— Невідомий автор, “Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich”
Частина мови: дієслово () |