1. Прокладати, утворювати дорогу, колію частим їздінням; укочувати, утоптувати їздою.
2. Набувати досвіду, вправності в їзді; натреновувати коня до їзди.
3. перен., розм. Набувати досвіду, навичок у якійсь справі; набивати руку.
Словник Української Мови
Буква
1. Прокладати, утворювати дорогу, колію частим їздінням; укочувати, утоптувати їздою.
2. Набувати досвіду, вправності в їзді; натреновувати коня до їзди.
3. перен., розм. Набувати досвіду, навичок у якійсь справі; набивати руку.
Відсутні