Словник Української Мови
Буква
1. Прислівник до наївний 1; простодушно, недосвідчено, з надмірною довірливістю.
2. У значенні вставного слова. Уживається для вираження іронічного ставлення мовця до чиїхось слів або дій, які він вважає нереалістичними, безпідставними або надто спрощеними.
Приклад 1:
Білецький доручив їй розширити цю статтю, але вона була незадоволена собою («наївно», «безпорадно»). Була свідома того, що ці її спостереження присвоїли собі, використали інші, як і спостереження про цензурні спотворення тексту повісти, що їх уперше виявила вона, — і Стебун, і Новиченко.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Приклад 2:
Нервовий і апатичний Ехнатон Воєнна політика увесь віддався сонцепоклон- фараонів XIX династії ницькій реформі, з допомогою якої він наївно сподівався підтримувати високий міжнародний авторитет Єгипту. Наслідки його бездіяльності на міжнародній арені були для Єгипетської держави просто катастрофічні.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”