1. Вищий ступінь порівняння до прикметника «дорогий»; який має найбільшу ціну, вартість; коштовний, цінний понад усе.
2. Який становить найбільшу цінність, є найважливішим, наймилішим для кого-небудь; найрідніший, найулюбленіший.
найдорожче
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Вночі, коли по дахові вагона зловісно барабанили осколки, а десь недалеко розривалися бомби, мене вкладали на куту залізом скриньку з рукописами Коцюбинського, а батько й обабіч накривали своїми тілами те найдорожче, що в них було… Стало ясно, що треба вертатися в місто, але як? І тут втрутилася доля, чи Боже провидіння.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Частина мови: прикментик () |