Значення
-
У давньогрецькій міфології — німфа річок, джерел та озер, одна з низших божеств природи, що мешкала у воді.
-
Ботан. Багаторічна водна рослина родини наядових з тонким стеблом і дрібними квітками, що росте на дні водойм; водяниця (рід Najas).
-
Зоол. Личинкова стадія розвитку деяких двостулкових молюсків (наприклад, перлівниці), що веде паразитичний спосіб життя на рибах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. наяда, р. наяди, д. наяді, з. наяду, о. наядою, м. наяді, к. наядо
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘наяда’ походить від праслов’янського кореня, пов’язаного з поняттям ‘щока’ (бічна поверхня). Спочатку воно означало бічну частину саней або інших предметів, зокрема, у спеціальній термінології — бокову поверхню деталей механізмів. Згодом набуло ботанічного значення, позначаючи рослину, що росте біля води.