НАВИ́ВКА, и, жін.
1. Дія за значенням навива́ти, нави́ти. Навивка ниток на шпулю.
2. Те, що навито; намотаний шар чого-небудь. Навивка дроту на котушці.
3. спец. Спосіб або характер навивання. Паралельна навивка. Перехресна навивка.
навивка
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |