1. Навантажувати кого-, що-небудь в’юками, поклажею, яку зазвичай перевозять на спині тварини (коня, верблюда, віслюка тощо).
нав’ючувати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Навантажувати кого-, що-небудь в’юками, поклажею, яку зазвичай перевозять на спині тварини (коня, верблюда, віслюка тощо).
Відсутні