1. Покласти на кого-, що-небудь вантаж, наповнити щось вантажем; завантажити.
2. перен. Доручити кому-небудь виконання якоїсь роботи, обов’язків; обтяжити справами, завданнями.
навантажити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
З а л а д у в а т и — навантажити («дадуть пару волів, заладу-ють тебе з родиною, і їдь в інше село»). З ал я м и т и — побачити, помітити («що залямить та й до жидів за горівку несе»).
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: дієслово () |