нав'ючений
[nɑʋ'jut͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Який несе на собі в’юк, навантажений в’юком (про тварину).
-
перен., розм. Який має при собі багато речей, ноші; обтяжений, навантажений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нав'ючений, р. нав'юченого, д. нав'юченому, з. нав'юченого, о. нав'юченим, м. нав'юченім