1. Який має на собі вантаж, несе вантаж; обтяжений чим-небудь.
2. перен. Який має багато обов’язків, справ, роботи; зайнятий, перевантажений.
3. спец. Який перебуває під дією навантаження (про конструкції, механізми, системи).
навантажений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
На північ прокотився товарняк, навантажений донбаським вугіллям. У повітрі стояв запах дощу й мокрого каміння, я підняв комір піджака й рушив колією, вибираючись із промзони ближче до вокзальних Травмований сидів у своєму легковику на привокзальній і, відкинувши голову, солодко спав.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикментик () |