навислий БукваН 1. Який навис, звисає зверху вниз, утворюючи захист або загрозу; навислий. 2. Який насувається, наближається, створюючи відчуття небезпеки, тривоги (про хмари, туман, загрозу тощо); навислий. Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←подаленітисяподаленіти→