**навибива́ти**, дієсл., докон., перех. Вибити, виготовити, викарбувати що-небудь (написи, малюнки, орнаменти тощо) у великій кількості або на багатьох предметах. Майстер навибивав узори на всіх срібних тарілках.
навибивати
Буква
Древослів
Словник Української Мови