Древослів

Словник Української Мови

нав'язь

[nɑʋ'jɑzʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Те, що нав’язане, накинуте на кого-, що-небудь; нав’язка.

  2. перен. Нав’язлива думка, ідея; те, що насильно прищеплюється комусь.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. нав'язі, р. нав'язя, д. нав'язеві, з. нав'язя, о. нав'язем, м. нав'язеві, к. нав'язю

Більше записів