нав’язь БукваН 1. Те, що нав’язане, накинуте на кого-, що-небудь; нав’язка. 2. перен. Нав’язлива думка, ідея; те, що насильно прищеплюється комусь. Приклади вживання Відсутні Частина мови: іменник (однина) | ←нав’яленийподолячка→