накинутий

1. Дієприкметник пасивного стану минулого часу до дієслова накинути.

2. Якого накинули, наділи зверху на щось або на когось (про одяг, покривало тощо).

3. Якого додали понад міру, збільшили кількість чого-небудь (перев. про ціну, вартість).

4. перен. Якого нав’язали, примусили прийняти, взяти на себе (про обов’язки, думки тощо).

Приклади вживання

Приклад 1:
Навшпиньки підійшов до дверей, що вели в покої Гнідих, і тихенько спробував їх відчинити, та вони подались тіль­ки трохи, скільки дозволив накинутий зсередини гачок. Степан, нестямлючись, хотів постукати, але піднесена рука йому безсило впала.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”

Частина мови: прикментик () |