навуглецювання

[nɑʋuɦlɛt͡sjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. навуглецювання, -я, сер. Технологічний процес насичення поверхневого шару сталевих або чавунних виробів вуглецем для підвищення їхньої твердості, зносостійкості та межі витривалості; цементація.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. навуглецювання, р. навуглецювання, д. навуглецюванню, з. навуглецювання, о. навуглецюванням, м. навуглецюванні, к. навуглецювання

Більше записів