Словник Української Мови
Буква
Прислівник.
1. Стосовно положення вух тварини: піднявши догори, настовбурчивши (переважно про коней, собак, котів). Кінь навсторч вуха слухав.
2. Стосовно людини: дуже уважно, насторожено, зосереджено (прислухатися, слухати). Він слухав навсторч, ловлячи кожне слово.
Приклад 1:
), що отим незручним рухом, якось навсторч врубаним в напрямок твого власного, наче в’їздом з розгону пiд “цеглину” й мiлiцейський сюрчок, вiн потрапив боляче пiдломити тобi великого пальця, — i сюрчок розiтнувся тут‑таки — поштовхом, блискавичним промельком крiзь тяму — дивно, як на ту сум’ятну мить, чiткого й тверезого наскрiзного знаття: нiби хтось стороннiй спокiйно, значущо, повним реченням проказав у головi: “Цей чоловiк зробить тобi боляче”. Саме так, дослiвно, тобто малося на увазi аж нiяк не пiдламаний палець, i ти пречудово це зрозумiла.
— Невідомий автор, “Oksana Polovi Doslidzhennya Z Ukrayinskogo Seksu”