НАВСТІЖ, присл. 1. На повний отвір, до кінця (про двері, вікна, ворота і т. ін.). Відчинити двері навстіж.
2. перен. Повністю, без будь-яких обмежень (про душевний стан, почуття, сприйняття). Душа навстіж.
навстіж
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тіло старого, обвуглене і болісно покорчене, було знайдене якось уранці в його ж кабінеті, на неушкодженому килимі, безпосередньо перед навстіж розчахнутим вікном. Причиною смерті було визнано удар блискавки — і справді попередньої ночі пронеслася буря з громом, а старий остан німи роками дуже багато і ризиковано експериментував зі стихіями.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Двері на вулицю — навстіж, і навстіж, і — ранок. Будинки — ясні, як вулики, в плетиві ліній духмяних.
— Могильний Аттила, “Київські контури (збірка)”
Частина мови: прислівник () |