навпрямки

Прислівник.

1. Не звертаючи вбік; прямо, навпростець (про рух, напрямок).

2. Не вдаючись до натяків, обхідних шляхів; відверто, безпосередньо (про спосіб дії, висловлювання).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прислівник () |