Приклад 1:
Всередині відділу гніту не відчувала, навпаки, відчувала підтримку друзів і колег, передусім Юрія Івакіна, блискучого літературознавця й пародиста, аматора мистецтва, який досить близько стояв до мого кола людей. Та загалом атмосфера була напружена.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Приклад 2:
«Утекти б од себе геть світ за очі…» (так починається інший вірш), але ж тоді житимеш «безоко і безсердо»… Навпаки, створити умови, ґрунт для будівництва духовної оселі для Бога, що «народжується в мені». Щоб було де йому народитися й жити — тут його не зневажать, дослухатимуться до нього в різних іпостасях — «вседуша», «високий вогонь», «стовп осіянний»… Так відбувається будування себе — всупереч розчиненню особи у масовій свідомості, у гайдеґґерівському неозначено-особовому Man.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Приклад 3:
Не раз впевнююся в тому, що не завадило б реалізувати жартівливу пропозицію Юрія Шевельова запровадити на якийсь час мораторій на слова «народ» і «Україна»… І навпаки — знову від Харибди до Сцилли — небезпека повного розчинення в Іншому, здебільшого не найкращого ґатунку, породженому іншими умовами, іншою ментальністю, іншим душевним ладом. Звідси позиція «у цій країні» — спиною до «цієї країни», войовниче безбатченківство й нігілізм, ладні щохвилини вилитися в те ненависне мені «хамство» і готові увічнити стан «рідної чужини» як наш постійний status quo.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Приклад 4:
Ми побували в кожному із семи малих нефів, де пролинули повз нас, над нами і трохи в нас самих прерізні дива, на які за інших, не таких гірких обставин ніколи не звертаєш уваги: єрусалимські ПЕРВЕРЗІЯ 252 чорно-білі колони з орлами і левами, мармурова мушля арка ди, п’ятнадцять картин світового потопу, нині дуже доречних, г) старі апостоли, святий Марко в екстазі, решта єванге лістів, пророки, підлога теж була викладена мозаїками, вони світилися з-під води, смерть Ноя ширяла над ними й над нами, Вавилонська вежа, суд Соломона, життя Йосифа руха лося півколом, на завершення була Брама Квітів, а потім s) усе це попливло у зворотньому порядку, себто Брама Квітів, півколо з Йосифовим життям, Соломонів суд, Вави лонська вежа, смерть Ноя ширяла повсюдно, світло підводних мозаїк, пророки, євангелісти, екстаза Марка, найдавніші з апостолів, світовий потоп у п’ятнадцяти сценах, але навпаки — початий оливковою гілкою і закінчений будуванням ковчега, аркада мармурової мушлі, орли та леви чорно-білих єруса лимських колон і ще безліч іншого, чого побачити ми не встигли або не зуміли. t) Коли ми знов опинилися на тверді, Стас узяв мене за руку.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”