навкучити БукваН Навкучити, -чу, -чиш, док., перех., розм. Доконаний вид до накучувати; накрутити, намотати (звичайно про нитки, пряжу або щось подібне). Приклади вживання Відсутні Частина мови: дієслово () | ←подзюркотатинавкучатися→