1. Властивість за значенням навіжений; надзвичайна, нестримна зухвалість, безрозсудність у поведінці, вчинках.
2. Стан крайнього збудження, несамовитості, коли людина втрачає здатність контролювати свої дії.
навіженість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |