1. Виникати в уяві, свідомості; з’являтися, приходити на думку (про думки, почуття, образи).
2. Піддаватися чиємусь впливові, навіюванню; перейматися чиїмись думками, настроями.
навіюватися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |