НАВІТ, іменник, чоловічий рід, власна назва.
1. Застаріла або діалектна форма слова «навіть», що вживається для підсилення значення, у значенні «навіть».
2. У спеціалізованих контекстах (наприклад, у картографії або навігації) — скорочена або транслітерована форма терміна, що позначає напрямок або орієнтир (від англ. *navigate* або *navit*), рідковживане.