НАВІ́С, -во́су, чол.
1. Покрівля, дашок на стовпах або інших опорах для захисту від сонця, дощу, снігу. Під навісом стояли вози.
2. Споруда, приміщення без стін або з відкритими стінами, призначене для зберігання сільськогосподарської техніки, матеріалів, інвентарю. Трактори заїхали під навіс.
3. спец. Частина механізму, пристрою, що навішується на щось (наприклад, на трактор, автомобіль). Навіс для косарки.
4. діал. Надлишок, додаток при важенні; вага, що перевищує норму. Дав хліба з навісом.