1. Доконаний вид до «навірятися» (вірячи, покладатися на кого-, що-небудь, довіряти комусь, чомусь).
навіритися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Доконаний вид до «навірятися» (вірячи, покладатися на кого-, що-небудь, довіряти комусь, чомусь).
Відсутні