Древослів

Словник Української Мови

навірчуваний

Буква

1. Якого навірчують або навірчено; прикріплений, приєднаний за допомогою вірчіння (напр., навірчуваний на дріт гак).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |

Більше записів