1. Якого навірчують або навірчено; прикріплений, приєднаний за допомогою вірчіння (напр., навірчуваний на дріт гак).
навірчуваний
Буква
Словник Української Мови
Буква
1. Якого навірчують або навірчено; прикріплений, приєднаний за допомогою вірчіння (напр., навірчуваний на дріт гак).