навірчуваний

[nɑʋirt͡ʃuʋɑnɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. Якого навірчують або навірчено; прикріплений, приєднаний за допомогою вірчіння (напр., навірчуваний на дріт гак).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. навірчуваний, р. навірчуваного, д. навірчуваному, з. навірчуваного, о. навірчуваним, м. навірчуванім

Більше записів