Значення
-
НАВЕРТОМ, присл., спец. Спосіб з’єднання деталей, за якого одна деталь нагвинчується, накручується на іншу за допомогою різьби; шляхом навертання. Закріпити деталь навертом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. наверт, р. наверту, д. навертові, з. наверт, о. навертом, м. наверті, к. наверте