НАВЕРТОМ, присл., спец. Спосіб з’єднання деталей, за якого одна деталь нагвинчується, накручується на іншу за допомогою різьби; шляхом навертання. Закріпити деталь навертом.
навертом
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прислівник () |
Древослів
Словник Української Мови