Наверещатися, дієсл., док. 1. Досхочу, багато наверещати; удосталь накричати верескливим голосом (переважно про дітей, тварин).
наверещатися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Наверещатися, дієсл., док. 1. Досхочу, багато наверещати; удосталь накричати верескливим голосом (переважно про дітей, тварин).
Відсутні