1. Різко, з підвищенням голосу дорікнути комусь, виразити незадоволення чи гнів через крик.
2. Криком примусити когось щось зробити або домогтися свого.
3. (розм.) Провести якийсь час, кричачи; накричатися.
накричати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Вона могла би ще зготувати пельмені, могла би помити тата, попрати йому одяг, могла би накричати на нього, як це робила мама, могла би вдягнути мамину нічну сорочку і лягти з татом в їхнє з мамою подружнє ложе. Вечорами вона ходила з татом у спортзал на тренування кунг-фу і годинами, поки тато спарингувався в сусідньому залі, бренькала на піаніно собачий вальс.
— Невідомий автор, “Tania Zgori Vniz Kniga Strakhiv”
Частина мови: дієслово () |