навербувати

1. Завершити вербування; набрати, найняти, залучити до якоїсь діяльності (найчастіше військової, розвідувальної, політичної) певну кількість осіб.

Приклади вживання

Приклад 1:
Вони заключали ті угоди тільки для передиху, щоб нове військо зібрати, затяжців навербувати. І так щоразу: Білоцерківська угода, Пилявицька, Зборівська, Берестечкова.
— Невідомий автор, “Getman Sin Getmana”

Частина мови: дієслово () |