**НАВА́ЛЬНИЦЯ**, іменник жіночого роду, істота.
1. військ., істор. Жінка-воїн, яка бере участь у навалі, стрімкому наступі; учасниця навальної атаки.
2. перен., розм. Жінка, яка діє напористо, рішуче, навально, не зважаючи на перешкоди.
навальниця
Буква