научання

1. Дія за значенням научати, научити; навчання, повчання.

2. заст. Те, що навчає, повчає; настанова, порада.

Приклади вживання

Приклад 1:
Ти ж… уповаєш зухвало на успіх свого научання, Всім пропонуючи нам чорну біду небуття. 23.04.1934 Буюрнус В біленій вапном хатині, заскочений світлом рум’яним, Я прокидаюся враз, смаглий увесь і легкий.
— Бажан Микола, “Карби (зібрка)”

Частина мови: іменник (однина) |