1. З великим напруженням, зусиллям, через силу (про фізичну або розумову дію, стан).
2. Штучно, неприродно, з помітним зусиллям (про манеру поведінки, мовлення, творчість).
Словник Української Мови
Буква
1. З великим напруженням, зусиллям, через силу (про фізичну або розумову дію, стан).
2. Штучно, неприродно, з помітним зусиллям (про манеру поведінки, мовлення, творчість).
Приклад 1:
Сказавши, в Йовиша вп’ялася, І обняла за поперек, І так натужно простяглася, Що світ в очах обох померк. Розм’як Зевес, як після пару, І вижлуктив підпінка чару, На все ізвол Юноні дав.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 2:
— та ще мені не можна Належати тобі, я все іще чужа… «Кохаю тебе — обережно, тривожно, натужно…» Кохаю тебе — обережно, тривожно, натужно. І страшно спитати про завтра, й несила піти.
— Невідомий автор, “Do Er Vibrane”