1. Той, хто займається вивченням природи, природознавець.
2. Послідовник натуралізму в літературі та мистецтві.
натураліст
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— Дивлюся та й думаю: скільки тут народу крутиться — то кожен-кожен із тих людей був колись бездушною, мінеральною краплиною сперми… Кажу «мінеральною», хоч, напевне, не знаю, чи це так, бо я не натураліст і не лікар… але пригадую, що сперма складається нібито переважно з фосфору… Т-а-а-а-а-к… Володимир нудно позіхнув. Професор мовчав.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Середньовічне уявлення про будову Всесвіту.426 Освічені європейці , наприклад, видатний англійський філософ і натураліст Р . Бекон (1214—1294), вже в XIII ст., уважно ознайомившись з науковою спадщиною Стародавньої Греції і спостереженнями арабів , побачили, що між системою Птолемея й уявленнями А р и с т о т е л я п р о д о в к і л л я і с н у ю т ь н е у з г о д ж е н о с т і. Ц е п і д ш т о в х у в а л о ї х д о д у м к и п р о т е, щ о вивчення природи вимагає експериментів і дослідів , а також широкого застосування математичних методів.
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia”
Частина мови: іменник (однина) |