Значення
-
НА́ЦІЯ, іменник жіночого роду.
-
1. Історично сформована спільнота людей, яка характеризується спільністю території, економічного життя, мови, культури, психічного складу та етнічної самосвідомості, що виявляється в усвідомленні своєї єдності та відмінності від інших подібних спільнот.
-
2. Сукупність громадян певної держави, незалежно від їхнього етнічного походження, об’єднаних спільним політичним, правовим та соціальним простором; громадянська спільнота (наприклад, українська нація).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нація, р. нації, д. нації, з. націю, о. нацією, м. нації, к. націє
Походження слова (Етимологія)
Слово «нація» походить від латинського «natio» (народ, плем’я), яке, у свою чергу, утворене від дієслова «nasci» — «народжуватися». Спочатку в латині це слово означало групу людей, об’єднаних спільним походженням, а згодом набуло значення спільноти, пов’язаної спільною територією, культурою та історією. В українську мову воно прийшло через західноєвропейські мови, зокрема через польську чи німецьку. Таким чином, «нація» буквально означає «народжені разом», тобто люди, які мають спільне коріння.