1. Жін. до націоналіст; прихильниця ідеології націоналізму, яка ставить інтереси власної нації понад усе, бореться за її незалежність, суверенітет та самоствердження.
націоналістка
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тоді такі звинувачення не дуже педалювалися, вони звучали аж анекдотично; справді-бо «українська націоналістка» Катерина Коцюбинська, вірменка з походження, людина російської культури за освітою, щойно з азів вивчила українську мову… Були наміри виселити родину колишнього директора з дворічною дитиною у сторожку, це не вийшло, тож довелося тулитися в одній кімнатці. Батько поїхав правди шукати, «один партієць радить написати Сталіну», та, наскільки знаю, до цього не дійшло.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Частина мови: іменник (однина) |